ⓘ Наука в Україні

                                     

ⓘ Наука в Україні

Наукові дослідження в Україні вперше почали набувати систематичного характеру в XVII–XVIII століттях зі створенням і розвитком Києво-Могилянської академії та Львівського університету, де однак розвивалися переважно гуманітарні науки під домінуючим впливом релігії. Значного розвитку наука в Україні набула в XIX столітті, коли було засновано Харківський, Київський і Одеський університети, які стали науковими центрами України і до викладання в яких залучалися іноземні науковці, що дозволило створити власні наукові школи високого рівня. Визначальним у розвитку української науки стало створення у 1918 році Української академії наук і подальше заснування низки наукових установ у її складі.

Наразі найбільшим науковим центром в Україні є Національна академія наук України з її 168 науковими установами, також великими науковими центрами є Київський, Харківський, Львівський, Одеський, Чернівецький національні університети і "Київський політехнічний інститут".

З часу виникнення на північних берегах Чорного та Азовського морів античних стародавніх грецьких міст-держав VIII–VII ст. до н. е. існують відомості про збирання донаукового знання на території сучасної України. Найвідомішими грецькими містами-державами того часу були: Ольвія нині с. Парутине в гирлі Південного Бугу, Херсонес околиці сучасного Севастополя, Пантикапей місце сучасної Керчі, Тіра на місці нинішнього Білгорода-Дністровського, Феодосія, Керкінітида на місці сучасної Євпаторії та інші. Античні міста відзначалися значним розвитком освіти, медицини та культури. Мешканці приділяли значну увагу навчанню дітей: учні вивчали читання, лічбу, письмо, риторику, красномовство. Розвивалися історія і філософія.

                                     

1.1. В незалежній Україні Основні параметри

У незалежній Україні наукові дослідження ведуть державні та приватні організації. Державний сектор науки представлений Національною академією наук НАН України, галузевими академіями наук, науково-дослідними підрозділами університетів, дослідними організаціями підпорядкованими окремим міністерствам. На фоні відносно стабільної уваги держави до розвитку таких прикладних галузей, як аеро-космічні технології, прикладна математика, енергетика, університетська базова наука і освіта залишилися на низькому рівні, страждаючи від недоліків радянської системи.

Тим не менш, станом на червень 2016 Україна зберігає потужний інтелектуальний потенціал, який здатний до генерації наукових ідей світового рівня, має сильні наукові школи з математики, інформатики, фізики, хімії, медицини, ядерної фізики, радіоелектроніки, біотехнології, розробки нових матеріалів, інформаційних технологій, засобів звязку та телекомунікацій. Україна входить до вісімки країн світу, які спроможні забезпечити повний цикл проектування та виробництва авіакосмічної техніки, до пятірки країн світу з повним циклом виробництва танків та до десятки найбільших суднобудівних країн світу. В Україні розвинуті також інші високотехнологічні галузі промисловості, зокрема виробництво важкого машинобудування, енергетичного устаткування, приладобудування.

Серед чинників, які гальмують розвиток науки основними є:

  • великий обсяг навчально-педагогічного навантаження викладачів вищих навчальних закладів, яке практично не залишає часу на наукову роботу
  • недосконалість нормативно-правових та організаційних чинників її функціонування
  • незадовільний рівень фінансування
  • відсутність належної матеріально-технічної бази наукової діяльності
  • низький попит на результати наукових досліджень
  • відсутність загальновизнаних критеріїв оцінки результатів діяльності наукових співробітників.

На думку міністра освіти й науки Івана Вакарчука, в Україні виникла ціла низка нових вищих навчальних закладів у 2008 році їх кількість перевищила 900, однак сумарна результативність їх наукової діяльності суттєво знизилася.

Наразі українська наука знаходиться в депресивному стані, існуючи значною мірою на тій базі і в тій залишковій конфігурації, які перейшли від радянських часів. Незважаючи на задекларований європейський напрямок розвитку і офіційне нібито визнання дипломів міжнародного зразку, в Україні досі не визнаються іноземні дипломи, навіть таких відомих установ як Оксфорд чи Сорбонна, а фахівці із міжнародним досвідом змушені проходити принизливу процедуру нострифікації. Натомість у науковій сфері утворився особливий прошарок членів державних академій таких як академіки НАН України, які мають привілейований статус за такі поняття, як "видатний внесок" і "визначні здобутки" в науці обидва поняття не мають а ні критеріїв, а не чіткої процедури їх визначення. Попри численні заклики реформувати структуру науки в державі, таких реформ майже не відбувається. Низка провідних науковців заперечує необхідність суттєвих структурних змін. Так, у 2015 році академік НАН України Вадим Локтєв написав відкритого листа президенту України Петру Порошенкові, у якому аргументував актуальність наявної в Україні структури наукових інституцій. Також оглядачі ставлять під сумнів здатність і бажання органів влади до проведення реформ у науковій галузі.

На період 2014 року кількість наукових робіт українських науковців у порівнянні із 1992 роком, зросла лише на 20 %. Якщо в 1992 році здобутки українців випереджували всі країни пост-радянського простору, крім Польщі. Тепер продуктивність роботи українських науковців у пять разів нижча, ніж в Ірані чи Туреччині, і майже вдвічі менше, ніж у Румунії. Порівняння із країнами "Великої сімки" взагалі неможливе, оскільки Україна відстає від них у 20 і більше разів, а від США - майже в 100 разів.

Протягом всіх років незалежності кількість науковців та наукових установ в Україні зменшувалась, головними причинами чого були економічна криза й недостатнє фінансування. Протягом 1991 - 2014 рр. кількість працівників наукових установ в Україні зменшилась у 4.1 рази, а кількість безпосередньо зайнятих науковою діяльністю дослідників - у 4.5 рази. В останні роки тенденції погіршились, зокрема протягом 2015 року в Україні закрилося 90 наукових установ. Фінансування науки в Україні, з урахуванням інфляції, після обвалу в першій половині 90-х практично не зростали. Частка ВВП, яку витрачали на підтримку науки майже невпинно зменшувалася. В 2015 році бюджетні видатки на наукові дослідження зменшилися до безпрецедентно низького показника - 0.248 % ВВП, в бюджеті на 2016 рік було закладено ще менше. В той же час в решті країн, протягом цих десятиліть, видатки на науку майже постійно зростали.

Протягом усіх років незалежності спостерігався відтік науковців з України. Найбільше країну покидають спеціалісти із біологічних, фізико-математичних і медичних наук, переважно віком 30-40 років. За версією деяких аналітиків, найближчими десятиліттями Україна не має жодних шансів навіть повернути собі те місце, яке вона посідала у світовій науковій спільноті 20 років тому.

26 листопада 2015 Верховна Рада України прийняла новий "Закон про наукову і науково-технічну діяльність". Згідно із законом при Кабінеті Міністрів України створюється Національна рада України з питань розвитку науки і технологій. Мета створення ради - забезпечення ефективної взаємодії представників наукової громадськості, органів виконавчої влади та реального сектора економіки у формуванні та реалізації єдиної державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності. Члени цієї ради будуть представляти всі галузі світової науки і їх діяльність буде спрямована в першу чергу на переатестацію інститутів НАН України. Згідно із законом Україна позбавляється радянського ступеню кандидат наук, заміщуючи його прийнятим в усьому світі PhD.

Попри те, що в новому законі залишилась норма, згідно з якою держава має виділяти на науку не менше 1.7 % ВВП, реально закладені видатки державного бюджету складали лише 0.16 % очікуваного ВВП. При цьому, зменшуючи видатки на науку, уряд вимагав збільшення рівня заробітної плати, що змушувало наукові установи скорочувати робочі дні та звільняти науковців, щоб вкластися в постанови уряду.

5 квітня 2017 року при Кабінеті Міністрів України з метою забезпечення ефективної взаємодії представників наукової громадськості, органів виконавчої влади та реального сектора економіки у формуванні та реалізації єдиної державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності було створено Національну раду України з питань розвитку науки і технологій.

                                     

2. Організація науки в Україні

Згідно із "Законом України про наукову і науково-технічну діяльність" організацією науки в Україні займається Національна рада України з питань розвитку науки і технологій при Кабінеті Міністрів України.

Державна система організації і управління науковими дослідженнями в Україні дає можливість концентрувати та орієнтувати науку на виконання найбільш важливих завдань. Управління науковою діяльністю будується за територіально-галузевим принципом. Сьогодні науково-дослідну роботу ведуть:

  • науково-виробничі, проектні установи і центри при промислових підприємствах, обєднаннях;
  • науково-виробничі, науково-дослідні, проектні установи, системи галузевих академії;
  • науково-дослідні установи і кафедри вищих навчальних закладів;
  • науково-дослідні та проектні установи й центри Академії наук України НАН;
  • науково-дослідні, проектні установи і центри міністерств і відомств;

Вищим державним науковим центром є Національна академія наук України. Вона очолює і координує разом з Державним агентством з питань науки, інновацій та інформатизації України фундаментальні і прикладні дослідження в різних галузях науки. НАН є державною науковою установою, яка обєднує всі напрями науки та підтримує міжнародні звязки з науковими центрами інших країн. НАН України має в своєму складі відділення з відповідних галузей науки, зокрема, математики, інформатики, механіки, фізики і астрономії; наук про землю; хімії, загальної біології, економіки, історії, філософії, літератури, мови та мистецтва тощо.

До складу НАН входять наукові інститути з відповідних галузей, є територіальні відділення і територіальні філіали.

У плані наукометрія українська наука займає посередні позиції, але в окремих галузях має непересічні успіхи

                                     

3.1. Найвідоміші українські вчені Найвідоміші сучасні українські вчені в Україні

  • Пастур Леонід Андрійович 1937 - математик і фізик-теоретик, відомий у таких галузях як математична фізика і квантова механіка, зокрема довів Закон Марченко-Пастура, дійсний член НАН України, завідувач відділу теоретичної фізики Фізико-технічного інституту низьких температур НАН України
  • Войтенко Нана Володимирівна 1968 - нейрофізіолог, дослідниця болю, відома працями з вивчення ролі низькопорогових кальцієвих каналів і AMPA-глутаматних рецепторів у передачі больового сигналу в спинному мозку, діяльність вченої досить широко висвітлювалася в ЗМІ, має високі показники цитувань h 18 у Scopus на 2018 рік, завідувачка лабораторії сенсорної сигналізації Інституту фізіології НАН України
  • Ангельський Олег Вячеславович 1957 - фізик, інженер-оптик, один з найбільш цитованих українських науковців h 40 у Scopus на 2018 рік, отримав декілька міжнародних нагород у галузі оптики, директор Інституту фізико-технічних та компютерних наук Чернівецького національного університету
  • Єльська Ганна Валентинівна 1940 - біолог, відома працями у галузі молекулярної біології та біосенсорики, лауреатка Золотої медалі ім. В. І. Вернадського та премії "Лідер науки України 2016. Web of Science Award", одна з найбільш цитованих українських науковців h 38 у Scopus на 2018 рік, дійсний член НАН України, директор Інституту молекулярної біології і генетики НАН України
  • Морозовська Ганна Миколаївна 1977 - фізик, вивчає сегнетоелектрики, одна з найбільш цитованих українських науковців h 41 у Scopus на 2018 рік, у 2016 році стала лауреаткою премії Scopus Awards Ukraine як найкращий молодий вчений, провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України
  • Шарковський Олександр Миколайович 1936 - математик, особливо відомий завдяки доведенню названої на його честь теореми, автор праць з теорії динамічних систем, теоретичної механіки, дійсний член НАН України, звідувач відділу теорії динамічних систем Інституту математики НАН України
  • Гусинін Валерій Павлович 1948 - фізик-теоретик, відомий зокрема працями в галузі квантової теорії поля, один з найбільш цитованих українських науковців h 35 у Scopus на 2018 рік, лауреат премії "Лідер науки України 2016. Web of Science Award", член-кореспондент НАН України, завідувач відділу астрофізики та елементарних частинок Інституту теоретичної фізики НАН України
  • Марченко Володимир Олександрович 1922 - математик, відомий працями в таких галузях як математична фізика, математичний аналіз і диференційні рівняння, зокрема довів Закон Марченко-Пастура, лауреат Золотої медалі ім. В. І. Вернадського, дійсний член НАН України та РАН, завідував відділом математичної фізики Фізико-технічного інституту низьких температур НАН України
  • Єлісєєв Євген Анатолійович 1977 - фізик і матеріалознавець, вивчає властивості сегнетоелектричних наноматеріалів, лауреат премії "Лідер науки України 2016. Web of Science Award", один з найбільш цитованих українських науковців h 39 у Scopus на 2018 рік, провідний науковий співробітник Інституту проблем матеріалознавства НАН України
  • Глеба Юрій Юрійович 1949 - біолог, відомий працями в галузях генетики та біотехнології, один з найбільш цитованих українських науковців h 32 у Scopus на 2018 рік, дійсний член НАН України та Німецької академії наук, засновник та перший директор Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України
  • Ізотов Юрій Іванович 1952 - астрофізик, відомий у сфері дослідження фізичних та еволюційних властивостей карликових галактик і зореутворення, один з найбільш цитованих українських науковців h 40 у Scopus на 2018 рік, лауреат премії "Лідер науки України 2016. Web of Science Award", дійсний член НАН України, завідувач відділу фізики зір і галактик Головної астрономічної обсерваторії НАН України.
  • Левчук Леонід Геннадійович 1960 - фізик, очолює групу з декількох українських науковців, які працюють в галузі фізики елементарних частинок у складі дуже великого колективу дослідників, що обробляє дані отримані за допомогою Великого адронного колайдера, зокрема разом з 4 іншими харківськими науковцями входить до числа близько 3000 співавторів відкриття бозону Хігса, станом на 2015 рік - найбільш цитований науковець в Україні h 70 у Scopus на 2018 рік, за що нагороджений у 2016 році премією Scopus Awards Ukraine, очолює лабораторію фізики елементарних частинок в Харківському фізико-технічному інституті
  • Броварець Ольга Олександрівна 1986 - біофізик, відома теоретичними дослілдженнями в міждисциплінарних напрямках молекулярної біології, молекулярної фізики, хімічної фізики та квантової хімії, зокрема вивчає механізми виникнення спонтанних точкових мутацій у ДНК, одна з найтитулованіших і найбільш цитованих молодих вчених сучасної України h 25 у Scopus на 2018 рік, лауреатка премії Scopus Awards Ukraine 2016 року в номінації "Найкращий колектив вчених, який досяг значних наукових результатів без західних колаборацій" разом з Д. М. Говоруном і премії "Лідер науки України 2016. Web of Science Award", провідний науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики НАН України
  • Кришталь Олег Олександрович 1945 - біолог, відомий працями в галузі біофізики і нейрофізіології, один з найбільш цитованих українських науковців h 36 у Scopus на 2018 рік, лауреат премії "Лідер науки України 2016. Web of Science Award", дійсний член НАН України, директор Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України
  • Лущак Володимир Іванович 1956 - біохімік, відомий дослідженнями оксидативного стресу, лауреат премій "Scopus Awards Ukraine" 2016 та "Лідер науки України 2016. Web of Science Award", один з найбільш цитованих українських науковців h 30 у Scopus на 2018 рік, завідувач кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету
  • Шиванюк Олександр Миколайович 1971 - хімік, відомий перш за все працями в галузях супрамолекулярної та комбінаторної хімії, один з найбільш цитованих українських науковців h 33 у Scopus на 2018 рік, професор Інституту високих технологій Київського національного університету
  • Демченко Олександр Петрович 1944 - біолог, біохімік, відомий дослідженнями в галузі нанобіотехнологій, один з найбільш цитованих українських науковців h 44 у Scopus на 2018 рік, лауреат премії "Лідер науки України 2016. Web of Science Award", завідувач лабораторії нанобіотехнологій Інституту біохімії НАН України


                                     

3.2. Найвідоміші українські вчені Найвідоміші сучасні українські вчені в діаспорі

  • Горб Станіслав Миколайович 1965 - біолог, зоолог, відомий працями в галузях функціональної морфології та біомеханіки, дійсний член Німецької академії наук, один з найбільш цитованих українців у світі h 54 у Scopus на 2018 рік, професор Кільського університету Німеччина
  • Вязовська Марина Сергіївна 1984 - математик, розвязала задачу пакування куль у 8-вимірному просторі та, у співавторстві, - в 24-вимірному, лауреатка Премії Салема 2016, працює в Гумбольдтському університеті Берліна Німеччина
  • Гогоці Юрій Георгійович 1961 - хімік, відомий працями в галузі нанотехнологій, один з найбільш цитованих українців у світі h 95 у Scopus на 2018 рік, професор Університету Дрекселя США
  • Дрінфельд Володимир Гершонович 1954 - математик, єдиний українець, що є лауреатом Медалі Філдса 1990 і Премії Вольфа 2018, дійсний член Національної академії наук США, член-кореспондент НАН України, професор Чиказького університету США
  • Житомирська Світлана Яківна 1966 - математик, лауреатка Ruth Lyttle Satter Prize in Mathematics, професор Каліфорнійського університету США
  • Файнерман Валентин Борисович 1946 - хімік, відомий у галузях колоїдної та фізичної хімії, був одним з найбільш цитованих українських науковців h 47 у Scopus на 2018 рік, раніше професор Донецького національного медичного університету, з 2017 року вказує в публікаціях місцем роботи компанію SINTERFACE Technologies Німеччина
  • Родніна Марина Володимирівна 1960 - біолог, біохімік, особливо відома роботами, які присвячено механізмам функціонування рибосом під час трансляції, лауреатка Премії Лейбніца, дійсний член Німецької академії наук, одна з найбільш цитованих українців у світі h 60 у Scopus на 2018 рік, професор Інституту біофізичної хімії Товариства Макса Планка Німеччина
                                     

3.3. Найвідоміші українські вчені Найвідоміші померлі українські вчені

  • Люлька Архип Михайлович 1908 - 1984 - конструктор авіаційних двигунів, розробив конструкцію першого у світі двоконтурного турбореактивного двигуна, дійсний член АН СРСР
  • Маркевич Олександр Прокопович 1905 - 1999 - біолог, зоолог, засновник українських шкіл паразитології та зоології безхребетних, дійсний член НАН України
  • Глушков Віктор Михайлович 1923 - 1982 - кібернетик і математик, лауреат міжнародної премії "Піонер компютерної галузі", засновник і перший директор Інституту кібернетики НАН України, дійсний член АН УРСР, АН СРСР і Німецької академії наук
  • Патон Борис Євгенович 1918 - 2020 - вчений у галузях зварювальних процесів, металургії і технології металів, лауреат Золотої медалі ім. В. І. Вернадського, президент НАН України протягом 1962-2020 років
  • Сікорський Ігор Іванович 1889 - 1972 - інженер-авіаконструктор, лауреат Національної наукової медалі США
  • Богомолець Олександр Олександрович 1881 - 1946 - патофізіолог, відомий працями з ендокринології, президент АН УРСР протягом 1930 - 1946 років, дійсний член АН УРСР і АН СРСР
  • Заболотний Данило Кирилович 1866 - 1929 - мікробіолог, епідеміолог, засновник Інституту мікробіології та епідеміології, дійсний член і президент ВУАН протягом 1928 - 1929 років
  • Пулюй Іван Павлович 1845 - 1918 - український та австро-угорський фізик і електротехнік, винахідник, відомий піонерськими роботами з вивчення рентгенівського випромінювання до В. Рентгена, однак отримав за це широке визнання лише в кінці XX століття, професор і ректор Німецької вищої технічної школи в Празі
  • Тимошенко Степан Прокопович 1878 - 1972 - вчений у галузі механіки, особливо відомий працями в галузі теоретичної механіки, автор теорії балок, дійсний член АН УРСР і Лондонського королівського товариства
  • Кравчук Михайло Пилипович 1892 - 1942 - математик, відомий у таких напрямках як математичний аналіз, диференціальні та інтегральні рівняння і теорія функцій, зокрема див. поліноми Кравчука та матриці Кравчука, дійсний член АН УРСР
  • Яворницький Дмитро Іванович 1855 - 1940 - історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, особливо відомий як дослідник петриківського розпису та історії українського козацтва, дійсний член АН УРСР і НТШ
  • Вернадський Володимир Іванович 1863 - 1945 - геохімік, мінералог, філософ, один з засновників і перший президент ВУАН зараз НАН України, дійсний член ВУАН і Петербурзької академії наук
  • Липський Володимир Іполитович 1863 - 1937 - біолог, ботанік, особливо відомий як організатор діяльності ботанічних садів, дійсний член і президент ВУАН протягом 1922 - 1928 років, член-кореспондент АН СРСР
  • Кістяківський Георгій Богданович 1900 - 1982 - американський фізик і хімік українського походження, учасник Манхеттенського проекту, радник президента США Д. Ейзенхауера у справах національної політики і техніки, лауреат Національної наукової медалі США, Медалі Франкліна, Медалі Прістлі та Медалі Вілларда Гіббза, дійсний член Національної академії наук США
  • Челомей Володимир Миколайович 1914 - 1984 - механік, фахівець у галузі динаміки стійкості складних коливальних систем, генеральний конструктор ракетно-космічної техніки, дійсний член АН СРСР і Міжнародної академії астронавтики
  • Скороход Анатолій Володимирович 1930 - 2011 - математик, особливо відомий працями в галузях диференціальних рівнянь і теорії імовірності, зокрема Теоремою Скорохода про вкладення, дійсний член НАН України і Американської академії мистецтв і наук
  • Кондратюк Юрій Васильович 1897 - 1943? - один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів, автор так званої "траси Кондратюка", якою подорожували на Місяць космічні кораблі "Аполлон"
  • Мечников Ілля Ілліч 1845 - 1916 - біолог, зоолог, відомий працями в галузях ембріології, імунології та мікробіології, лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології та Медалі Коплі, дійсний член Лондонського королівського товариства, професор Одеського університету
  • Остроградський Михайло Васильович 1801 - 1862 - математик, механік і фізик, зокрема вивів формулу названу на його честь, дійсний член Французької академії наук, Американської академії наук, Римської академії наук, Петербурзької академії наук та Російської академії наук
  • Палладін Олександр Володимирович 1885 - 1972 - біолог, засновник української школи біохімії, президент АН УРСР протягом 1946 - 1962 років, дійсний член АН УРСР і АН СРСР
  • Шмальгаузен Іван Іванович 1884 - 1963 - еволюційний біолог, зоолог, морфолог, розробив теорію стабілізуючого добору і був однією з центральних фігур у створені сучасної синтетичної теорії еволюції, дійсний член АН УРСР, АН СРСР і Німецької академії наук
  • Івахненко Олексій Григорович 1913 - 2007 - вчений у галузі автоматичного керування, кібернетики і математичного моделювання, розробив метод групового урахування аргументів, дійсний член НАН України
  • Корольов Сергій Павлович 1907 - 1966 - вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор перших штучних супутників Землі і космічних кораблів, дійсний член АН СРСР
  • Максимович Михайло Олександрович 1804 - 1873 - вчений-енциклопедист, ботанік, етнограф, філолог, історик, перший ректор Київського університету, член-кореспондент Петербурзької академії наук
  • Самойленко Анатолій Михайлович 1938 - 2020 - математик, особливо відомий працями в галузі диференціальних рівнянь, дійсний член НАН України, директор Інституту математики НАН України
  • Боголюбов Микола Миколайович 1909 - 1992 - математик і механік, фізик-теоретик, засновник наукових шкіл з нелінійної механіки і теоретичної фізики, лауреат Медалі Макса Планка, дійсний член АН УРСР і АН СРСР
  • Кримський Агатангел Юхимович 1871 - 1942 - сходознавець, філолог, історик, етнограф, один із засновників і дійсний член АН УРСР
  • Холодний Микола Григорович 1882 - 1953 - біолог, ботанік, фізіолог, мікробіолог, еколог, засновник вітчизняної школи фізіології рослин, дійсний член АН УРСР
  • Амосов Микола Михайлович 1913 - 2002 - лікар, учений в галузі медицини та біокібернетики, дійсний член НАН України
  • Правдич-Немінський Володимир Володимирович 1879 - 1952 - фізіолог і нейрохімік, отримав першу в світі поверхневу електроенцефалограму, професор Київського університету
  • Гершензон Сергій Михайлович 1906 - 1998 - біолог, генетик, відкрив мутагенну дію ДНК, експериментально довів можливість зворотної передачі генетичної інформації від РНК до ДНК, за кожне з цих двох відкриттів був близький до отримання Нобелівської премії, дійсний член НАН України
  • Добржанський Феодосій Григорович 1900 - 1975 - американський еволюційний біолог, зоолог і генетик українського походження, зробив великий внесок у створення сучасної синтетичної теорії еволюції, засновник школи американської популяційної генетики, лауреат Національної наукової медалі США та Медалі Франкліна, дійсний член Лондонського королівського товариства, Німецької академії наук, Шведської королівської академії наук і Національної академії наук США
  • Патон Євген Оскарович 1870 - 1953 - учений у галузі зварювальних процесів і мостобудування, фундатор і перший керівник Інституту електрозварювання АН УРСР, дійсний член АН УРСР
  • Глушко Валентин Петрович 1908 - 1989 - вчений в галузі ракетно-космічної техніки, основоположник радянського рідинного ракетного двигунобудування, дійсний член АН УРСР і АН СРСР
  • Антонов Олег Костянтинович 1906 - 1984 - інженер-авіаконструктор, дійсний член АН УРСР і АН СРСР
  • Бец Володимир Олексійович 1834 - 1894 - анатом і гістолог, вперше описав клітини Беца, професор Київського університету
  • Давидов Олександр Сергійович 1912 - 1993 - фізик-теоретик, відомий працями в галузях теорії твердого тіла, атомного ядра, теоретичної біофізики, передбачив "Давидівське розщеплення", дійсний член АН УРСР
  • Костюк Платон Григорович 1924 - 2010 - біолог, фізіолог, нейрофізіолог, біофізик, відомий перш за все завдяки відкриттю кальцієвих каналів, гіпотези Екклса - Костюка - Шмідта, роботам з біофізики мембран, лауреат Золотої медалі ім. В. І. Вернадського, один з найбільш цитованих українських науковців h 43 у Scopus на 2018 рік, дійсний член НАН України, РАН і Німецької академії наук
  • Стефан Банах 1892 - 1945 - польський та український математик, один з творців сучасного функціонального аналізу, член Польської академії знань, професор Львівського університету
                                     

4. Огляд науки в Україні по галузях

Математика в Україні

Київська та харківська школи математики беруть початок з кінця XIX століття. Потужну львівську школу сформував Стефан Банах у 1920-х роках.

Хімія в Україні

Відомі численні роботи українських хіміків у галузі органічної хімії, біохімії, колоїдної та фізичної хімії, хімічного матеріалознавства



                                     

4.1. Огляд науки в Україні по галузях Фізика в Україні

Перші фізичні школи на території сучасної України розвинулися в Київському та Харківському університетах ще в XIX столітті. Великий поштовх розвитку фізики в УРСР дало створення Українського фізико-технічного інституту в Харкові, де вперше в СРСР було розщеплено ядро атому літію. Подальші репресії знищили низку фізичних дослідницьких центрів України та видатних фізиків. Проте в другій половині XX століття вдалося частково відновити дослідження в галузі теоретичної фізики та прикладних її аспектів.

На початку XXI століття українські вчені продовжують дослідження з теоретичної фізики, зокрема мають пріоритет у дослідженні теоретичних основ нового матеріалу графену, взаємодіють з міжнародними колабораціями фізиків у ЦЕРН. В галузі експериментальної фізики досліджуються фізичні параметри біологічних молекул ДНК, білків, їх взаємодії з молекулами потенційних лікарських засобів, склад матеріалів за допомогою тунельної мікроскопії тощо.



                                     

4.2. Огляд науки в Україні по галузях Астрономія в Україні

Астрономічні дослідження ведуться в Україні з XIX століття, коли при університетах відкривалися астрономічні обсерваторії. Відкриття українських астрономів і астрофізиків повязані з тілами Сонячної системи, різними класами зір тощо.

                                     

4.3. Огляд науки в Україні по галузях Математика в Україні

Київська та харківська школи математики беруть початок з кінця XIX століття. Потужну львівську школу сформував Стефан Банах у 1920-х роках.

                                     

4.4. Огляд науки в Україні по галузях Біологія в Україні

Дослідження в галузі біорізноманіття території України проводили німецькі та російські натуралісти ще з XVIII століття. Експериментальна біологія почала розвиватися в XIX столітті як відповідь на потреби медицини та сільського господарства. Біомедичні інституції, такі як Бактеріологічний та Мікробіологічний інститути були першими позауніверситетськими дослідницькими закладами на початку XX століття. В першій половині XX століття на території України сформувалися потужні школи в галузі фізіології, біохімії, генетики, ембріології які, втім, серйозно постраждали внаслідок політичних репресій та Другої світової війни.

На початку XXI століття українські біологи мають гарні наукові результати в галузі молекулярної та клітинної біології, нейрофізіології, біофізики, фармакології. Втім висока ціна досліджень та низьке фінансування примушує все більше біологів залишати Україну та продовжувати дослідження в лабораторіях інших країн.



                                     

4.5. Огляд науки в Україні по галузях Психологія в Україні

Центр психологічних досліджень був заснований у 1920-х роках у Харкові. Інший осередок створив у Києві Григорій Костюк. Політичні репресії та тиск марксистько-ленінської ідеології утруднював розвиток психології в Україні. Негативно відобразилася на розвитку психології й так звана "Павловська сесія" АН і АМН СРСР.

                                     

5. Див. також

  • Національна рада України з питань розвитку науки і технологій
  • Освіта в Україні
  • Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
  • Національний фонд досліджень України
  • Премії НАН України імені видатних учених України
  • Донецька наукова школа вуглехімії
  • Список іноземних членів Національної академії наук України
  • Список академіків НАН України
  • Наукове товариство імені Шевченка
  • Львівський національний університет імені Івана Франка
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • Київська наукова школа тематичного та комплексного атласного картографування
  • Національна академія наук України
  • Наукова школа гідравлічного транспорту


                                     

6. Література

  • Кремень В. Г. Освіта і наука в Україні - інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. - К.: Грамота, 2005. - 448 с.
  • Кононенко М. П. Українські вчені-натуралісти, математики, лікарі, педагоги: Посібник-довідник / Нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Київський гуманіт. ліцей. - К.: Знання, 1999. - 198 с.
  • Наука України: ресурсне забезпечення, результативність досліджень, показники міжнародних рейтингів / Писаренко Т. В., 2010. - 476 с. - ISBN 978-966-02-5915-7
  • Корифеї української науки: Нариси про видатних діячів науки і техніки / В. П. Шкварець, М. М. Шитюк, Ю. І. Гузенко та ін. - Миколаїв, 2000. - 267 с.
  • Онопрієнко В. І. Історія української науки XIX - XX століть: Навч. посібник / Міжнар. фонд "Відродження". - К.: Либідь, 1998. - 304 с.
                                     

7. Посилання

  • НАН УКраїни → Наукові установи України: довідкова інформація
  • Українські вчені за кордоном
  • Український науковий веб-журнал
  • ДО ІСТОРІЇ МЕДИЦИНИ ТА ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ НА УКРАЇНІ Стаття написана в червні 1965 р. Кельце, Польща та доповнена в лютому 1977 р.Д-р Андрій С. Олѳарчик дипломований Американською радою хірургії 1976). "Лікарський Вісник". - Рік XXVII, ч. 1 96, Зима 1980. –C.37- 49.
Бесплатно и без рекламы
не нужно скачивать или устанавливать

Pino - логическая онлайн игра, в основе которой находится тактика и стратегия. Это ремикс на шахматы, шашки и уголки. Игра развивает воображение, концентрацию внимания, учит решать поставленные задачи, планировать свои действия и логически мыслить. Не важно сколько у вас фишек, главное как они размещены!

интеллектуальная игра онлайн →