ⓘ Історія освіти в Україні

                                     

ⓘ Історія освіти в Україні

Україна має давні традиції освіти, витоки якої сягають Великокняжої України-Русі.

Отже, резюмуючи ці короткі тези про вітчизняну освіту і науку розглядуваного періоду, треба виділити такі принципи, характерні риси освіти доби Великокняжої України-Руси. По-перше, це відкритість до світу, активне вбирання, запозичення і використання для освіти набутків та знань інших народів. Елементами, фактами, які ілюструють цю відкритість, є орієнтація в освіті на її полімовність при грецькій домінанті, широка перекладацька діяльність освітніх центрів. По-друге, у вітчизняній освіті і науці того часу чітко простежується європейська орієнтація, привязка до християнських цінностей. По-третє, попри домінанту церковного освітнього середовища простежуються і сильні компоненти світської освіти. По-четверте, слід відзначити високий рівень історико-літописної, правничої, книговидавничої справи, науки і освіти в Україні-Русі. Разом з тим, сфера природничих наук, природничого вектора освіти ще не розвинена.

                                     

1. Доба козаччини

Школи, Колегії, Академії, університети. Як витікає з досліджень І.Крипякевича, а також вітчизняну вищу освіту для гетьманів, козацької старшини, українських науковців.

Четвертою ознакою, яку ми здається, виділяємо вперше для цього періоду українського науково-освітянського процесу, є активне зацікавлення точними і навіть прикладними науками. Власне тут ми ступаємо на зовсім малодосліджену територію з масою вкорінених, але вже геть застарілих стереотипів про порівняну бідність української науки і культури доби козаччини працями у сфері точних наук. І щоб їх позбутися, необхідне ґрунтовне опрацювання творчої спадщини професорів Острозької та Києво-Могилянської академій. Наведемо тільки один, але показовий, приклад. У сфері наук про землю, з гірництва, мінералогії тощо склався чіткий стереотип про практичну відсутність робіт українських авторів XVII–XVIII ст. з цієї тематики. Так, майже всі не тільки радянські, а й сучасні українські підручники і посібники з гірництва справедливо посилаються на праці основоположника російської науки Михайла Ломоносова 1711–1765, але залишають "за кадром" більш ранній доробок у цій галузі видатних українських вчених минулого, скажімо ректора Києво-Могилянської Академії Феофана Прокоповича 1681–1736, який ще у 1705–1709 рр. читав у Могилянці лекції "про елементи", "про землю", цикл лекцій "про досконалі змішані неживі тіла - метали, камені та ін.", "про корисні копалини" тощо. За свідченнями сучасних дослідників і перекладачів надбань Києво-Могилянськох академії Микола Симчич та інш., елементи прикладних наук про Землю зустрічаються і в інших видатних могилянців, зокрема у Інокентія Гізеля. Це питання є, звичайно, предметом окремого дослідження. Тут же ми тільки означуємо проблему, зауважимо, що в царині досліджень витоків та історії розвитку вітчизняних точних і прикладних наук спостерігаємо майже вакуум. Водночас, такі велетні української наукової школи як Володимир Вернадський 1863–1945, відомий мінеролог, автор одного з найбільших у світі "мінералогічних словників" Євген Лазаренко 1912–1979, - який, до речі, у своїй праці наводить десятки і сотні старовинних українських назв мінералів, - та багато інших не могли зявитися і сформуватися як видатні вчені без вікових вітчизняних наукових традицій в галузі точних наук.

                                     

2. Підручники та посібники в Україні

На початках за підручники для оволодіння грамотою служили Часослов та Псалтир. Надалі українські вчені середньовіччя створюють цілий ряд вітчизняних підручників для шкіл. Наведемо деякі приклади. В 1612 р. Львівське братство видає "Буквар язика словенського" та "часовнички шкільні". Перший друкований словяно-руський "Буквар" видав у Львові 1574 і 1578 рр. ФедоровФедорович. Герасим Смотрицький, перший ректор Острозької Академії з 1578 р., підготував "Буквар" 1578. Лаврентій Зизаній-Тустановський - український педагог і поет зі Львівщини - у 1596 р. видав друком "Граматику словенську" та буквар "Наука ку читанню". У Закарпатті у 1699 р. виходить "Буквар" Й.Клеменса. Автором "Букваря" був Ф.Прокопович. Він же написав "Первоє поученіє отрокам". Ці книги багато разів перевидавалися, були поширені в ряді східнословянських країн.

Досить часто видавалися наукові роботи наших вчених і на міжнародному рівні. Скажімо, "Прогностик" 1483 р. Ю.Котермака-Дрогобича, ще й до сьогодні в оригіналі зберігається в бібліотеках Мюнхена й Кракова. Латиномовний курс теології в 3-х томах Ф.Прокоповича для вищих шкіл побачив світ у Кеніґзберзі в 70-х роках XVIII ст., а в 6-ти томах - у Лейпцігу. В перекладі російською у XVIII ст. його видано в Росії.

На процес підручникотворення в усій Європі суттєвий вплив мали праці видатного чеського педагога Я. А. Коменського 1592–1670, який у своїй "Великій дидактиці" розробив гуманістичну концепцію освіти.

Підвалини до нової української літератури закладає "Історія Русів", яка належить до елітарних текстів національної культури виділяє такі періоди: 1. Предтечі ХІ-XVIII ст.; 2. Становлення і розвиток літератури як окремого шкільного і вузівського предмету та його методики викладання на Галичині і Наддніпрянщині у XIX - поч. ХХ ст.

Звичайно, якісь знахідки, відкриття в цій галузі зробити важко, але висновком узагальнюючим стан української наукової та освітянської книги є констатація її європейського визнаного рівня.

Поряд з вітчизняними у вжитку були й західноєвропейські освітні книги. У Києво-Могилянській Академії, наприклад, географію вчили з німецького підручника Гібнера.

                                     

3. Розвиток науки. Видатні наукові діячі

Розвиток освіти та науки в Україні йшов паралельно, взаємно обумовлюючи один одного. Україна часів козаччини була європейською країною, входила в єдиний культурний простір Європи, в якій поширювалися ідеї гуманізму. Надзвичайно чітко простежуються науково-освітні звязки України з університетами Лейпціґа, Гейдельберґа, Кенізберґа, Страсбурґа, Кракова та інш. Тут вчилися й вдосконалювалися українські спудеї й професори, йшов науковий, інформаційно-книжковий обмін, листування тощо. Але зоологія, фізіологія, метеорологія, науки про землю, фізика, географія, астрономія були, як і скрізь у Європі, на початковій стадії розвитку. Розвиненішою була математика, особливо геометрія. Але оригінальних національних досліджень в галузі точних наук бракувало. З XVIII ст. активно розвивається вітчизняна геодезія.

Наведений перелік далеко неповний, але дозволяє скласти уяву про рівень тогочасної української науки, яка головним чином була гуманітарною.

Отже, підбиваючи підсумок під коротким оглядом вітчизняної освіти і науки в Україні доби козаччини, треба виділити такі принципи, характерні риси: По-перше, освітня система України часів козаччини була багатоплановою і багаторівневою, включала початкові, середні школи-колегіуми, спеціальні школи, вищі школи - академії, університети. По-друге, при загальному збереженні європейської орієнтації і відкритості слід підкреслити зміщення акцентів в освіті з грецької домінанти в бік латинського світу, латинської мови як міжнародної, що розкривало нові обшири для України того періоду. По-третє, вітчизняна освітньо-наукова система середньовіччя, увібравши досвід країн Європи, створила унікальний і самобутній відкритий механізм освіти людності всієї країни, забезпечивши практично повну грамотність населення, а також умови для формування і зростання української духівничої, військової, світської, наукової еліти.



                                     

4. Висновки

  • Класична українська освіта має давні традиції і принципи, які сформувалися з часів Великокняжої України-Руси та розвинулися й набули нових форм за часів Козацької держави - це відкритість до світу, європейська орієнтація, привязка до християнських цінностей, ідеї гуманізму, домінанта гуманітарної освіти.
  • Тема науки і освіти в Україні-Русі є плідною для досліджень у різних аспектах.
  • В давній Україні була створена унікальна й самобутня вітчизняна освітньо-наукова система, яка увібрала досвід країн Європи, була багатоплановою і багаторівневою, включала початкові, середні школи-колегіуми, спеціальні школи, вищі школи - академії, університети. Вона забезпечила практично повну грамотність населення країни, а також умови для формування і зростання української духівничої, військової, світської, наукової еліти.
  • по-друге, необхідні глибокі компаративні дослідження української міфології, світосприймання, світобачення з міфологією і світобаченням інших народів індоєвропейської гілки,
  • По-перше, необхідно продовжувати пошук і переклад на сучасну українську мову наукові надбання давніх українських вчених, мислителів, вчених і професорів лекторів Острозької та Києво-Могилянської академій,
  • по-третє, необхідним є вивчення, аналіз і видання розвідок щодо давнього технічно-технологічного досвіду і практики давніх русів-українців в локальних галузях - будівельно-архітектурного, гірничо-металургійного, ковальського, суднобудівного тощо.
                                     

5. Див. також

  • Українська культура XVI-XVIII століть
  • Шкільництво в діаспорі
  • Шкільництво в Україні
  • Освіта в Україні
  • Витоки української культури
  • Київська Русь
  • Українська культура після татаро-монгольської навали друга половина XIII - XV ст.
  • Українська культура XIX століття
  • Культура Русі
                                     

6. Джерела

  • Академіки” та Академія. Соціальна історія освіти й освіченості в Україні XVIII ст. / Максим Яременко. –. - К.: Рад. шк., 1991. - 381 с.


                                     

7. Посилання

  • Я. Д. Ісаєвич Братства та їхні школи. Шкільництво уніатів // Історія української культури. У п’яти томах. Том 2 Українська культура XIII - першої половини XVII століть. Київ, "Наукова думка", 2001.
Бесплатно и без рекламы
не нужно скачивать или устанавливать

Pino - логическая онлайн игра, в основе которой находится тактика и стратегия. Это ремикс на шахматы, шашки и уголки. Игра развивает воображение, концентрацию внимания, учит решать поставленные задачи, планировать свои действия и логически мыслить. Не важно сколько у вас фишек, главное как они размещены!

интеллектуальная игра онлайн →